ПРОТИДІЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

Дата: 20.07.2021 14:56

Кількість переглядів: 376

Торгівля людьми – здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачі, приховування чи отримання людей шляхом погрози силою або її застосування чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливістю стану або шляхом підкупу у вигляді платежів чи вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. Таке визначення торгівлі людьми дає «Протокол з попередження торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми», який доповнює Конвенцію ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю.

Торгівля людьми – це сукупність таких ознак:

• вербування;
• перевезення;
• передача;
• продаж;
• усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі;
• використання у військових конфліктах;
• залучення до злочинної діяльності;
• трансплантація чи насильницьке донорство;
• примус до заняття проституцією;
• рабство і ситуації, подібні до рабства;
• примусова праця;
• залучення в боргову кабалу;
• використання шантажу, погроз, насильства.

Існує багато причин торгівлі людьми, які є комплексними та взаємопов’язаними.

До внутрішніх чинників належать:

• соціальна нерівність та низький рівень життя населення;
• насильство в сім’ї та інші прояви гендерної нерівності;
• девіантна поведінка членів сім’ї (вживання алкоголю, наркотичних речовин тощо);
• викривлення моральних цінностей та відсутність духовних принципів певної частини населення;
• привабливість кращого життя за кордоном та погана обізнаність громадян України щодо можливостей працевлаштування і перебування за кордоном та їх наслідки тощо.

 До зовнішніх чинників торгівлі людьми належать наступні:

• спрощення можливостей для подорожування;
• лояльність законодавства до заняття проституцією у багатьох країнах світу;
• попит на низькооплачувану працю та комерційну сексуальну експлуатацію, особливо дітей;
• попит на працю в галузях, де основна частина населення не бажає працювати через низку причин, зокрема небезпечні умови праці тощо;

Згідно ЗУ «Про протидію торгівлі людьми» основними напрямами державної політики у сфері протидії торгівлі людьми є:

1) попередження торгівлі людьми шляхом підвищення рівня обізнаності населення, превентивної роботи, зниження рівня вразливості населення, подолання попиту;

2) боротьба із злочинністю, пов'язаною з торгівлею людьми, шляхом виявлення злочинів торгівлі людьми, осіб, причетних до скоєння злочину, притягнення їх до відповідальності;

3) надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми, шляхом удосконалення системи відновлення їхніх прав, надання комплексу послуг, впровадження механізму взаємодії суб'єктів у сфері протидії торгівлі людьми.

« повернутися