Ваша дитина дуже змінилася за останній рік?
Не впізнаєте у колись усміхненій та життєрадісній, а нині замкненій, з якимись зовсім дорослими очима і сумними дописами у соцмережах 12-річній школярці свою любу донечку?
Семирічний синок раптом з веселого бешкетника перетворився на похмурого та озлобленого агресора?
Так, це привід для батьківського неспокою. Можливо, до ваших малих вже простягає свої довгі свинцеві руки депресія чи будь-який інший ментальний розлад? Бо ж мінімум 50% українців переживають зараз потенційно травматичний досвід. А кількість дітей, які через війну опинились у зоні ризику розвитку психічних порушень, сягає мільйонів!
І ці чотири мільйони наших маленьких, особливо вразливих співгромадян, мають отримати будь-яку підтримку найпершими.
Потреби людей і можливості держави та недержавних інституцій в організації всебічної і (що вкрай важливо) – всеукраїнського масштабу системи охорони психічного здоров’я обговорювали на форумі «Взаємодія партнерів UNICEF Ukraine у рамках надання психосоціальної підтримки», де була презентована стратегія національних пріоритетів психосоціальної підтримки від Програмного офісу Всеукраїнської програми ментального здоров‘я за ініціативою Олена Зеленська.
Програмний офіс представили Анна Лущай та аналітикиня Вікторія Колоколова, які разом закцентували: оскільки потреба в наданні психосоціальних послуг значно перевищує існуючу на сьогодні інфраструктуру цього сервісу, то вочевидь, реновації потребує вся система охорони ментального здоров’я. І психологічна служба (наприклад, у навчальних закладах) – зокрема як важлива складова загальної системи.
Адже саме освітяни Міністерство освіти і науки України поруч із найближчими для дитини людьми – батьками – стоять на першій лінії захисту юних українців від психоемоційної кризи. А боротьба за ментальне здоров’я наших нащадків не менш важлива за героїчну боротьбу на лінії фронту.
#тияк #mentalhealth #психічнездоровя
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
