Прогноз розвитку шкідників та хвороб сільськогосподарських культур в Одеській області на січень 2024 року
Тепла погода грудня сприяла подальшому переселенню мишоподібних гризунів в місць резервації (неорні землі, багаторічні трави, скирти соломи тощо) на посіви озимих зернових культур і ріпаку та поступовому наростанню їх чисельності. Мишоподібні гризуни, окрім безпосереднього поїдання зерна, руйнують споруди приміщень, обладнання. Крім того, вони потенційні переносники збудників хвороб людей і тварин (туляремії, енцефаліту, чуми, холери, ящуру), здатних викликати епідемії.
Про це повідомляє ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області.
За сприятливих погодних умов січня (зима з високим сніговим покривом, без різких коливань температури, відлиг та інтенсивних дощів), наявності достатньої кількості кормової бази слід очікувати наростання чисельності мишоподібних гризунів, особливо на тих площах, де не проводились винищувальні заходи. Гризуни здатні швидко відновлювати популяцію та повторно заселяти сільськогосподарські угіддя, тому необхідно вести постійний моніторинг посівів. У разі перевищення економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) виникатиме необхідність у проведенні повторних обробок. При перевищенні ЕПШ, який складає 3-5 жил. кол. / 1 га, на озимих культурах та багаторічних травах застосовують зернові принади.
У сонячні дні та за температури повітря вище +5 °С протягом 5-7 днів ймовірне відновлення живлення личинок хлібного туруна на посівах озимих зернових культур, особливо посіяних по стерньовим попередникам. При перевищенні ЕПШ шкідника, що становить 2-3 екз. / 1 кв. м. у фазу кущіння, посіви зернових необхідно обробити інсектицидами, що рекомендовані «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
За помірно теплої температури повітря січня, частих дощів, мряки, туманів на посівах озимої пшениці триватиме розповсюдження хвороб: борошнистої роси, септоріозу, а на озимому ячмені – темно-бурої плямистості.
Зерновим запасам завдаватимуть шкоди комірні шкідники, як-от комірний довгоносик, зернова міль, гороховий зерноїд, хлібний точильник, хрущаки, південна комірна вогнівка. Шкідники хлібних запасів або комірні шкідники – небезпечні вороги зерна, зернопродуктів та іншої сільськогосподарської продукції при її зберіганні. Розмноженню комірних шкідників сприяють доволі теплі зими з короткими періодами нищівних для комах низьких температур і морозів, а також зберігання зерна влітку, коли через інтенсивне розмноження позбутися їх майже неможливо.
Живлячись зерном, шкідники забруднюють його шкірками від линянь, загиблими особинами, екскрементами, павутиною. Заражене шкідниками борошно склеюється в грудочки, ущільнюється, в ньому підвищується температура й вологість. Воно змінює колір, запах і смакові якості. Прогризене та пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, які псують його, виділяючи при цьому шкідливі речовини. Ці гриби, насамперед представники роду Fusarium, спричиняють отруєння – мікотоксикози людей і тварин. Тому не можна використовувати зіпсоване, запліснявіле зерно для виготовлення хлібопродуктів або на корм худобі. З такого зерна не буде якісного борошна та доброго хліба.
Великої шкоди завдають комірні шкідники насіннєвому матеріалу, знижуючи його кондиційні показники. Пшениця пошкоджена комірним довгоносиком втрачає схожість на 92%, борошняним хрущаком на 53%. Насіння гороху, квасолі пошкоджене зерноїдами, втрачає схожість на 70-90%. Від згубної дії кліщів насіння пшениці залежно від вологості знижує схожість на 6-19%.
Для сигналізації появи та обмеження чисельності низки шкідників зернових запасів використовують феромонні чи клейові пастки.
Важливо знати, що на життєдіяльність комірних шкідників істотно впливає температурний режим. Оптимальний температурний діапазон для розвитку більшості шкідників хлібних запасів перебуває у межах +18… +32 °С. У зерні, яке охолоджене до нижніх температурних порогів, не відбувається наростання чисельності комах та кліщів і вони поступово гинуть. Тому при найменшому похолоданні необхідним заходом є охолодження зерна шляхом провітрювання із відчиненням дверей, вікон, активного вентилювання за допомогою стаціонарних або пересувних агрегатів, переміщенням зерна транспортерами, пропуском через зерноочисні та інші агрегати з продуванням холодним повітрям. В таких умовах можна зберігати зерно і без дезінсекції.
У разі виявлення в зерні або в зернопродуктах навіть невеликої кількості шкідників слід негайно здійснити спеціальні винищувальні заходи. Провідне значення при цьому надають хімічному методу. Винищувальні заходи реалізують через видалення комах із зерна сепаруванням, термічну дезінсекцію за високої температури або проморожування, вологу чи аерозольну обробку рідкими інсектицидами та фумігацію, використання отруйних принад.
Дезінсекцію приміщень, зерна й зернопродукції здійснюють переважно за допомогою фумігації з використанням препаратів із фосфідом алюмінію чи магнію або обробкою інсектицидами контактної дії. Для фумігації використовують фуміганти (таблетки, пелети, гранули). Це хімічні речовини, які випаровують отруту, здатну знищити шкідливих комах, діючи на них через дихальні органи та поверхневий покрив. Високий ефект фумігації досягається за умов герметизації приміщення, а якщо це неможливо, здійснюють вологу або аерозольну дезінсекцію. Роботи з превентивної та знезаражувальної хімічної обробки виконують виключно спеціалізовані підприємства, що мають відповідні державні ліцензії на проведення вказаних робіт.
Всі роботи із захисту сільськогосподарських культур необхідно проводити рекомендованими препараторами з ««Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», суворо дотримуючись правил техніки безпеки. До роботи з отрутохімікатами допускаються лише ті особи, котрі пройшли навчання та мають Допуск (посвідчення) на право роботи з ними.
